Норма - це ... Що таке норма?

НОРМА -и; ж. [Лат. norma] 1. зазвичай мн. : норми, -ам. Загальноприйнята і обов'язкове для членів того чи іншого співтовариства правило (що пропонує або забороняє що-л.), Порядок здійснення чого-л. ; зразок поведінки або дії. Моральні, етичні норми. Слідувати загальнолюдським нормам. застаріло, необгрунтована н. класового підходу. Дотримуватися норм літературної мови. Порушити норму поведінки. // Узаконена встановлення. Юридичні, правові норми. Норми міжнародного права. 2. Встановлена ​​міра, розмір чого-л. ; середня величина чого-л. Денна, змінна, річна н. Звичайна, підвищена, підвищена, занижена н. Н. вироблення, випуску чогось л. Н. випадання опадів. Норми харчування для дітей і дорослих. Ввести, переглянути, знизити, виконати, перевиконати норму. Зробити сто холодильників понад норму. ◊ Ввійти (прийти) в норму. Прийти в звичайне, нормальне стан. Бути в нормі. Відчувати себе нормально; бути в нормальному стані. Я-то в нормі, а ви як? Нормочка, -і; ж. Розм. (2 зн.). * * * Норма

I

(від лат. Norma - керівне начало, правило, зразок), 1) узаконене встановлення, визнаний обов'язковим порядок. 2) Встановлена ​​міра, середня величина чого-небудь (наприклад, норма виробітку). 3) У поліграфії - сукупність відомостей (номер друкарського замовлення, скорочена назва видання або прізвище автора книги), які розміщені в лівому нижньому куті першої смуги друкованого аркуша.

II

математичне поняття, що узагальнює поняття абсолютної величини числа. Наприклад, нормою || х || вектора х називають його довжину. * * * НОРМАНОРМА (від лат. Norma - керівне начало, правило, зразок),

1) узаконене встановлення, визнаний обов'язковим порядок.

2) Встановлена ​​міра, середня величина чого-небудь (напр., Норма виробітку).

3) В поліграфії - сукупність відомостей (номер друкарського замовлення, скорочена назва видання або прізвище автора книги), які розміщені в лівому нижньому кутку 1-й смуги друкованого аркуша.

Енциклопедичний словник. 2009.