Біографічний словник

Ерістов Георгій Давидович

Ерістов Георгій Давидович - це ... Що таке Ерістов Георгій Давидович?
Ерістов (князь Георгій Давидович) - грузинський драматург і журналіст (1811 - 1864). Виховувався в Тифлісі і Москві; служив при Тифліській губернаторі і в свиті кавказького намісника. У 1832 р прийняв участь в змові, складеному з метою повернення Грузії політичної самостійності. Змова був відкритий; Ерістов засланий до Польщі, де вивчив польську мову і зайнявся перекладом Міцкевича на грузинську мову ( "Пілігрим", "На могилі Потоцького", "Аккерманська поле" та інші). Повернений на батьківщину, Ерістов з вдячністю згадував про Польщу, як про "новому батьківщині". У Грузії він звернув на себе увагу князя Воронцова своїми віршами і комедіями, які поширювалися в публіці в рукописах, за відсутністю друкарського грузинського органу. 2 січня 1850 він поставив на сцену комедію "Розділ": "грали грузинські актори, грали на грузинській мові, грали п'єсу, написану грузином". Цей день вшановується понині, як початок грузинського театру. Ерістов був призначений директором грузинської трупи, що отримала субсидію від уряду в період намісництва князя Воронцова. Під його ж заступництвом Ерістов став видавати перший грузинський літературний журнал: "Ціскарі" (Зоря), без відділів політичного і критичного. Тут Ерістов поміщав вірші свої, князя А.Чавчавадзе, Н. Баріташвілі, повісті Марлинского, повчання архієреїв, навіть анекдоти. "Ціскарі" приніс величезну користь грузинському суспільству, ставши, разом з театром, громадської школою пробудження і розвитку. За драматичними творами Ерістова ( "Розділ", "Тяганина") ми знайомимося з розумовим станом грузинського суспільства, з його забобонами і забобонами, з селянським світом, міським станом, поміщиками. Поміщицький побут, з його лінню, прожиганием життя і сутяжництво, всього яскравіше змальований в його комедіях. Молоде покоління, яке здобуло освіту в російських університетах, збуджує співчуття автора, але представляється йому поверхневим, недостатньо знайомим з суспільством, з яким бажає служити. Продажне судочинство старого часу осміяно в комедії "Контора". Автобіографічне значення має художньо написана драматична поема "Схиблена". У ліричних творах Ерістова переважає меланхолія. Ерістов відомий також як перекладач сцен з комедій "Горе від розуму", віршів з Пушкіна, Лермонтова, Шиллера, В. Гюго, Петрарки, Беранже, Рюккерта та інших. Він є батьком сучасного грузинського літературної мови, в основу якого він поклав Карталинський говір. Кілька віршів Ерістова в російській перекладі є у Тхоржевський ( "Грузинські поети"), на німецькій мові - у Артура Лейста ( "georg. Dichter"). Зібрання творів Ерістова на грузинській мові, з біографією, написаної І. Меунаргіа, вийшло в Тифлісі. Див. Статтю А. Хаханова "Перший грузинський драматург - князь Г. Д. Ерістов" в журналі "Кавказький Вісник" (1900, книга 11). Син Ерістова, князь Давид Георгійович (1852 - 1890), прозваний спадковим поетом, працював для грузинської сцени в якості перекладача і переделивателя французьких п'єс, в 1882 - 1884 роках редагував газету "Кавказ", в 1886 - 1887 роках вів в грузинській газеті "Іверія "огляд іноземної життя.А. Хаханов.

Біографічний словник. 2000.